НЕЧУПАРНИЙ, А, Е.
Нечупарний, а, е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 562.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НЕЧУПАРНО →← НЕЧУПАРА, РИ,